Симпатії в Білому домі в останні кілька тижнів, здається, стали схилятися у бік України. Але неможна сказати, що союзники оптимістичні: Дональд Трамп вже продемонстрував схильність змінювати настрої, а його команда – неоднорідна, в тому числі з точки зору ставлення до України і Росії. Деякі американські топ-посадовці і радники, до того ж, вже зрозуміло, керуються радше своїми симпатіями, бажаннями і політичними ідеями, ніж знаннями про обидві країни. Але навіть такі україноскептики віднедавно демонструють також скепсис стосовно намірів Кремля. Еволюція, наразі Еволюцію у поглядах в команді Трампа можна демонструвати, наприклад, відштовхуючись від тверджень спецпосланця США в Росії Стіва Віткоффа в інтерв’ю відомому проросійському блогеру Такеру Карлсону, на які звернув увагу The New York Times: “Коли Карлсон запитав про більш широкі амбіції Путіна захопити всю Україну і, можливо, спробувати знову приєднати деякі колишні радянські республіки, Віткофф відкинув цю ідею. Він сказав, що “на 100 відсотків” впевнений, що Путін не має бажання захоплювати Європу або навіть контролювати Україну. “Навіщо їм захоплювати Україну? — запитав він. – Це було би як окупація Гази”. Ця заява шокувала європейських чиновників. Сам Путін, звичайно, у довгих статтях і промовах описував, чому він хоче захопити Україну. Він часто говорить про відновлення Росії часів Петра Великого. Протягом останніх 20 років він вторгся в Грузію, захопив Крим і голосно заперечував, що має на меті Київ — аж до тих днів, коли в лютому 2022 року спробував повалити там уряд за допомогою наземної, повітряної та кібератаки”. У The Guardian нагадали, що “було чимало зустрічей: посланець Трампа Стів Віткофф тричі розмовляв з Владіміром Путіним, годинами вислуховуючи думки лідера Кремля про Україну, а Рубіо телефонував Сєргєю Лаврову, міністру закордонних справ Росії… Однак мало що вказує на досягнення прориву, на здійснення якого-небудь тиску з боку США на Кремль або на визначення в ході переговорів гарантій, що Росія не продовжить війну, коли вважатиме за потрібне. Одним елементом “угоди Трампа”, схоже, є такий: вона не забере багато часу і не вимагатиме значних зусиль”. Йшлося про заяви ключових представників нової адміністрації у США, що якщо хоча б одна зі сторін не демонструватиме готовності до припинення війни, Штати вийдуть з переговорного процесу, який вони ініціювали. У британському виданні з цього приводу зазначили, що “якщо Трамп відійде від угоди і від війни взагалі, це рішення все одно зіграє на руку Путіну, позбавивши Україну ключового союзника і фінансової підтримки у боротьбі проти Росії. Москва, схоже, бачить ситуацію як безпрограшну: або укласти вигідну угоду з Білим домом, або чекати, поки Трамп втратить терпіння. Чим він зараз і погрожує”. “У складних переговорах про припинення війни Росії в Україні завжди бракувало знань. Зараз адміністрації, схоже, бракує терпіння і вона дає зрозуміти, що готова відійти. Україна не має такої можливості”, – написали у The Guardian. Тим не менш, стан справ став дещо змінюватися після недавнього удару росіян по Києву, хоча до тих пір відбулися також удари по Кривому Рогу і Сумах з десятками загиблих. За чергову трагедію в Києві Дональд Трамп, нарешті, засудив Владіміра Путіна. І хоча американці продовжували просувати невигідні для України умови мирної угоди з Росією, вони принаймні почали вносити у них певну ясність. “Під час переговорів у Лондоні та Парижі американські урядовці підтвердили намір Трампа протистояти вступу України до НАТО, але вони також повідомили своїм українським колегам, що ця позиція не буде обов'язковою для майбутніх американських президентів, якщо вони матимуть іншу точку зору”, – зазначали, зокрема, у The New York Times. “Також Білий дім став на бік України, а не Росії, коли йшлося про майбутній вигляд українських збройних сил, – говорилося далі в тексті NYT. – Кремль вимагає, щоб українські збройні сили, які зараз є найбільшими і найдосвідченішими в Європі після російських, підлягали суворим обмеженням щодо чисельності та можливостей. Представники адміністрації Трампа заявили українцям, що не підтримають таких обмежень. І хоча Трамп і Венс висловили готовність визнати суверенітет Росії над Кримом, американці неодноразово давали зрозуміти українцям, що не вимагатимуть цього від Києва і не очікують, що європейці послідують прикладу американців”. “Представники адміністрації Трампа назвали нереалістичною мету Зеленського вигнати російські війська з усіх окупованих територій; американська пропозиція передбачає визнання фактичного контролю Росії над цими окупованими територіями. Україна та її європейські партнери вважають, що це буде рівнозначно винагороді Росії за агресію. Оскільки це було би болючою поступкою для українців, адміністрація Трампа досі відмовляється погодитися на всі територіальні вимоги Росії. Наприклад, Білий дім відмовився погодитися на вимогу Росії про виведення українських військ з усіх чотирьох українських областей, які Путін оголосив частиною Росії”, – додали у The New York Times. Але дійсно відчутні зрушення відбулися після короткої зустрічі Трампа і Володимира Зеленського у Римі, куди світові лідери з’їхалися на похорон Папи Франциска. Скоро після того Україна і США підписали “угоду про мінерали”, яку західні оглядачі оцінили в цілому позитивно, звернувши увагу, що вона не містить дискримінаційних і суперечливих позицій, які містила раніше. “Ідея виникла в Києві, де зрозуміли, що економічні стимули можуть бути єдиним способом зацікавити в обороні країни президента США, який орієнтується на гроші. Адміністрація Трампа вирішила, що відповідь, по суті, полягає в тому, щоб узяти всі ресурси, не надаючи Україні гарантій безпеки, яких вона домагалася. Це виглядало трохи як протекціоністський рекет, тільки без протекції”, – нагадували історію угоди у The Guardian. “Тому досягнення угоди про розподіл прибутку є успіхом української дипломатії у дуже складних обставинах і, мабуть, першим позитивним сигналом у двосторонніх відносинах з моменту вступу Трампа на посаду, – зазначали у британському виданні. – У тексті йдеться про “повномасштабне вторгнення Росії” і “військову машину” – це мова, якої адміністрація не тільки уникала, але й яку відкидала в інших випадках. Україна не буде повертати США кошти за надану підтримку. Київ також заявив, що протягом перших десяти років прибуток буде “повністю реінвестовано в економіку України”, хоча це, здається, не зазначено в документі”. У The Guardian припустили, що “пропагування цієї угоди як доказу свого таланту до укладання угод може спонукати Трампа відчути певний політичний інтерес до кризи, а отже, змусити Путіна діяти трохи обережніше. Але російський президент може вважати, що йому слід захопити більше території, поки є така можливість. Дотеперішні миротворчі зусилля Трампа зводилися до спроб змусити Україну прийняти умови Москви, оскільки він вважає, що будь-яка угода краща за її відсутність”. Втім, у тексті також наголошено, що “у такий небезпечний час навіть дуже обмежені здобутки будуть вітати і використовувати. Трамп може бути дещо більш схильним дозволити подальше надходження військових розвідданих або купівлю європейськими країнами зброї для України. У найгіршому випадку Київ зміцнив відносини на короткий період, поки європейські союзники посилять підтримку. Це не ніщо. Але адміністрація, яка так жорстко вимагала від України вдячності, ще має дати їй щось, що заслуговує на подяку”. “На чиєму ви боці в цьому конфлікті?” Може бути, однак, що Україна скоро таки матиме приводи для подяки. Зокрема, як повідомили The New York Times, “Україна отримує додаткову допомогу у війні з Росією. Чотири нинішні та колишні американські чиновники заявили останніми днями, що систему протиповітряної оборони Patriot, яка базувалася в Ізраїлі, буде відправлено до України після ремонту, а західні союзники обговорюють логістику надання ще однієї системи Німеччиною або Грецією”. “Колишній посадовець Білого дому заявив, що адміністрація Байдена домовилася з Ізраїлем у вересні, до перемоги Трампа на виборах. Міністерство оборони заявило, що “продовжує надавати Україні обладнання з раніше затверджених” пакетів, маючи на увазі озброєння з існуючих запасів та нові закупівлі”, – уточнили у NYT. В американському виданні пояснили, що “рік тому союзники намагалися відповісти на вимогу президента України Володимира Зеленського про надання семи систем Patriot. Хоча Україна зараз має вісім, лише шість з них функціонують. Дві інші ремонтують, заявив один з американських чиновників. З урахуванням системи від Ізраїлю та однієї від Німеччини або Греції, Україна матиме загалом десять систем Patriot, які в основному призначені для захисту столиці, Києва”. “Оскільки Росія останнім часом посилила атаки, останні публічні заяви Трампа стосовно війни стали м'якшими на користь України. Трамп мав теплу зустріч із Зеленським на похоронах Папи Франциска в Римі на минулих вихідних, після катастрофічної зустрічі в лютому в Овальному кабінеті. Він пом'якшив свою негативну риторику стосовно Зеленського і поставив під сумнів серйозність намірів Росії відносно мирних переговорів. У середу було підписано відкладену угоду з Україною про постачання мінералів, що відкрило шлях для надання додаткової військової допомоги США. У суботу Зеленський заявив журналістам у Києві, що угода про мінерали може означати, що США надішлють більше систем протиповітряної оборони”. “Згідно з правилами експорту чутливого оборонного обладнання, США повинні схвалити будь-яку передачу американських ракетних систем Patriot Україні, навіть якщо вони надходять через інші країни. Ці системи є дефіцитними, і їх розгортання часто є грою в наперстки між світовими гарячими точками, де вирішується, яка глобальна криза найбільше потребує їх для захисту американських військ, баз і союзників”. “Хоча Україна все ще отримує зброю, затверджену за президентства Байдена, очікується, що ці поставки закінчаться цього літа, – говорилося далі у тексті The New York Times. – Будівництво систем Patriot коштує щонайменше мільярд доларів, а для їх обслуговування потрібно близько 90 військовослужбовців. За даними, які зібрали фахівці з відстеження озброєнь International Institute for Strategic Studies у Лондоні, у світі експлуатують близько 186 систем Patriot. Близько третини з них належать США, які відправили багато систем за кордон для захисту союзників у Європі, Азії та на Близькому Сході. Кілька десятків систем Patriot було відправлено в Індо-Тихоокеанський регіон через загрози з боку Китаю та Північної Кореї, хоча нещодавно США перекинули принаймні одну систему на Близький Схід для захисту Ізраїлю”. “Європейські союзники володіють приблизно 40 системами, включаючи вісім, які зараз знаходяться в Україні. Дев'ята система Patriot, яка прибуває з Ізраїлю і проходить капітальний ремонт для України, є старішою моделлю, за словами двох американських посадовців. Очікують, що її доставлять в Україну до літа цього року. За даними International Institute for Strategic Studies, Німеччина і Греція разом володіють близько 15 системами Patriot”. Не менш важливо: республіканці, які раніше підтримували Україну, але утримувалися від проукраїнський висловлювань і дій з початку президентства Дональда Трампа, повертаються на свої попередні позиції. Так, близький до Трампа Ліндсі Грем запропонував новий законопроєкт про санкції проти Росії, який знаходить підтримку у представників обох партій у Конгресі США. “Законопроєкт про санкції проти Росії 2025 року, який Грем представив раніше в квітні разом із сенатором Річардом Блюменталем, демократом з Коннектикуту, передбачає введення первинних і вторинних санкцій проти Росії та країн, які підтримують агресію Росії в Україні, якщо російський уряд відмовиться від переговорів про укладення мирної угоди, порушить мирну угоду або знову вторгнеться в Україну в майбутньому. Законопроект також передбачає введення 500-відсоткового мита на імпорт товарів з будь-якої країни, яка купує російську нафту, газ, уран та інші продукти”, – розповіли у The Wall Street Journal. “Офіс Грема заявив, що мито, ймовірно, найбільше вплине на Китай, Індію та Іран. Прес-секретарка Тейлор Рейді додала, що хоча це також може вплинути на деяких європейських партнерів, під час нещодавніх зустрічей на рівні співробітників з посольствами Німеччини, Великої Британії, Польщі, Франції та інших союзників було досягнуто загальної згоди, що настав час поставити питання: на чиєму ви боці в цьому конфлікті – на боці Заходу та України чи на боці Росії?” У WSJ зазначили, що “з моменту вторгнення Росії в Україну Велика Британія та Європа вжили заходів для відмови від російських енергоносіїв. Однак, за даними ЄС, у 2024 році на Росію припадало 17 відсотків імпорту газу та 18 відсотків імпорту скрапленого природного газу до Європейського Союзу. Грем назвав заходи, передбачені в законопроекті, “кісткодробильними” для російської економіки і заявив, що, якщо найближчим часом не буде досягнуто мирної угоди, він впевнений, що Сенат “діятиме приголомшливим чином, щоб завдати Росії сильного удару””. “Сенатор заявив, що віддає перевагу мирному врегулюванню і хоче дати Трампу та його команді свободу дій у переговорах про припинення війни. Він сказав, що хоче, щоб ці санкції допомогли досягти цієї мети. “Але більшість членів Сенату вважають, що Путін не бажає шукати мирного вирішення війни і діє зухвало та варварськи проти України, – сказав Грем. – Підтримуючи цей законопроект, сенатори дають чітко зрозуміти, що вважають Росію найбільшим винуватцем у цій ситуації””, – процитували у The Wall Street Journal. “На запитання, скільки часу члени Конгресу готові чекати, перш ніж винести законопроект на голосування, Грем відповів, що не буде встановлювати часових обмежень. “Але йдеться про тижні”, – сказав він. Грем зазначив, що підтримка законопроекту в Конгресі різко зросла в останні тижні після російських атак на цивільне населення та інфраструктуру в Україні. “Напади на цивільне населення, зарозумілість Росії та Путіна мають вплив на Сенат”, – сказав він”. Ультиматуми Найцікавіший наразі етап цього розвитку відбувається просто зараз. Кілька днів тому лідери Франції, Британії, Німеччини і Польщі приїхали в Україну, де оголосили, зокрема, про намір ввести нові санкції проти Росії, якщо вона не погодиться на перемир’я, починаючи з 12 травня. “Високопоставлений американський посадовець, який висловився на умовах анонімності через відсутність повноважень обговорювати переговори, заявив, що президент Трамп протягом усього тижня, що передував оголошенню у Києві, підтримував контакти з європейськими лідерами і в суботу вранці повідомив Стармеру та Макрону, що підтримує їхню пропозицію про введення санкцій у разі, якщо до понеділка не буде оголошено про припинення вогню. Трамп також не заперечував проти допомоги США у контролюванні дотримання перемир'я, але не зробив чітких зобов'язань відносно того, що це буде означати або вимагати, сказав посадовець”, – передали у The New York Times. The Economist розповів, що “11 травня президент України Володимир Зеленський закликав Владіміра Путіна зустрітися з ним особисто для проведення мирних переговорів — за умови припинення вогню, від чого Путін досі відмовляється. “Я чекатиму на Путіна в Туреччині у четвер. Особисто, — написав Зеленський у соцмережах. – Сподіваюся, цього разу росіяни не придумають виправдань”. Цей крок став крайнім залпом в незвичайному словісному обміні між Україною, Росією, Дональдом Трампом і провідними лідерами Європи, який є сповненим невизначеності, але все ж найкращою надією на прогрес з початку війни”. “Танець розпочався з візиту чотирьох європейських лідерів до Києва 10 травня. Там прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав пропозицію України про беззастережне 30-денне перемир'я — і заклик до Росії відповісти тим самим — кроком, який наближає мир як ніколи за останні три роки. Метою було підкреслити, що Росія є стороною, яка все ще хоче війни, і заохотити Трампа чинити більший тиск на Кремль. До того часу, як Путін виступив із телевізійним зверненням рано вранці 11 травня, відверто проігнорувавши ультиматум і запропонувавши прямі переговори з численними умовами, ситуація втратила всю ясність. Реакція Трампа в соціальних мережах з проголошенням “потенційно великого дня”, здавалося, підривала твердження європейців, що він підтримував їхню позицію від початку”, – говорилося далі у тексті британського видання. У The Economist наголосили, що “пропозиція України про беззастережне повне припинення вогню була значним компромісом. Пропозиція Путіна — провести мирні переговори в Стамбулі 15 травня — є набагато менш компромісною. Його радник із питань зовнішньої політики Юрій Ушаков згодом висунув вагомі умови для переговорів. Він заявив, що будь-які переговори будуть продовженням переговорів весни 2022 року і “враховуватимуть реальну ситуацію” на полі бою. Це небезпечно для України. Попередні переговори не привели до остаточної угоди, але торкнулися червоних ліній для Києва, зокрема різкого скорочення збройних сил. Повернення до точки, на якій переговори було перервано, може означати, що Зеленський даремно пожертвував життями людей”. “Але у Зеленського не залишилося вибору після того, як Дональд Трамп звернувся до соціальних мереж, закликаючи українця “погодитися на це, НЕГАЙНО”. Принаймні, додав Трамп, “вони зможуть визначити, чи можлива угода, а якщо ні, то європейські лідери та США будуть знати стан справ і зможуть діяти відповідно”. За оптимістичним тлумаченням, це може означати, що Америка посилить тиск на Путіна, який, за словами Трампа, “надто зайнятий святкуванням перемоги у Другій світовій війні”. Заявивши про свою участь у переговорах, Зеленський сподівається, що представить Путіна як перешкоду на шляху до миру і що Трамп нарешті це зрозуміє”. На думку кореспондентів The Economist, “інтенсивність публічної дипломатії свідчить про те, що тривають серйозні переговори за лаштунками, і що найближчі дні можуть виявитися вирішальними. Трамп, безсумнівно, залишається центром, навколо якого обертаються всі сторони, кожна з яких підлаштовує свою риторику під його мову та дописи у соціальних мережах. Проблема для Трампа полягає в тому, що Путін також грає у свою гру, не менш жорстку і непохитну. Виклик, який чотири європейські лідери поставили перед Трампом у Києві, полягав у тому, щоб він зайняв більш жорстку позицію стосовно Путіна. Трамп досі відмовляється це робити, надаючи натомість перевагу увиванню навколо російського лідера”. Огляд підготувала Софія Петровська, “ОстроВ”
